Нафтогаз отреагировал на скандальный аудит. Но есть вопросы

Нафтогаз отреагировал на скандальный аудит. Но есть вопросы

Финансовый директор группы Нафтогаз Петер Ван Дрил отреагировал на скандальный аудит Государственной аудиторской службы. Три претензии к ответу (укр.)

Суперечки навколо ефективності роботи національної нафтогазової компанії НАК Нафтогаз України загострюються на фоні збиткового першого півріччя 2020 року (консолідований чистий збиток Групи в першому півріччі 2020 року склав 11,5 млрд грн. – Ред.) та прогнозів Міністерства фінансів щодо збитковості компанії у період з 2020 по 2023 рік.

Керівництво Нафтогазу, навпаки, заявляє, що планує досягнути прибутковості у розмірі 40 млрд грн у 2021 році.

Останнім приводом для дискусій стали скандальні висновки ревізії роботи Нафтогазу Державної аудиторської служби України (ДАСУ), які опублікувала ЕП. На публікацію журналістів одразу ж відреагував фінансовий директор Групи – Петер Ван Дріл.

Як новий член правління, який приєднався до команди Нафтогазу у січні 2020 року, він виглядає добре обізнаним з історичними проблемами компанії за попередні два роки.

В будь-якому випадку, незважаючи на відсутність публікації самого звіту з боку ДАСУ, зазначені коментарі високопосадовця заслуговують уваги.

Резерв сумнівних боргів

У державних контролерів можуть бути обґрунтовані претензії щодо того, як Нафтогаз трактує стандарти обліку ПСБО та МСФЗ, а також щодо облікової політики Нкомпанії. Важливо почути його думку щодо досвіду обліку схожих операцій у міжнародних компаніях, та як їх підходи відрізняються від трактувань компанією та державними аудиторами.

Пряму заборону нарахування резервів сумнівних боргів до затвердження фінансового плану містить постанова КМУ №899 від 3 жовтня 2012 року. Таким чином, аудитори зафіксували невиконання Нафтогазом вимог цієї постанови.

Проблеми з фінансовими планами

Більшої уваги ніж технічна сторона бухгалтерії заслуговує обговорення глибинних причин з фінансовим планом компанії та реалізацією газу.

Проблема 1. Недосконалість корпоративного управління державними підприємствами набуває критичного характеру для економіки країни.

Наглядова рада Нафтогазу, в склад якої входить два представники уряду, погоджує фінансовий план компанії. В той же час, профільні міністерства повертають фінансовий план на 2018 та 2019 рік, подані за погодженням наглядової ради, з різноманітними зауваженнями до основних показників діяльності.

Таким чином, фінансовий план компанії на 2018 рік не затвердили, а на 2019 рік затвердили у грудні 2019 року. 

Виникають питання щодо якості підготовки фінансового плану, а, можливо, свідчать про необхідність зміни принципів та підходів до управління державними підприємствами.

Можливо також необхідно переглянути усю модель управління державними підприємствами, роль наглядових рад, їх результативність та відповідальність, роль та цінність профільних міністерств.

Проблема 2. Петер ван Дріл посилається на незаконний відбір газу споживачами понад договірні відносини з Нафтогазом. Причини такої ситуації також полягають у недосконалості законодавства.

Нафтогаз був зобов’язаний забезпечувати ресурс природного газу для потреб населення. Не дивлячись на це, передбачаючи труднощі із отримання коштів за відібраний природний газ, компанія відмовилася підписувати акти прийому-передачі на весь використаний для потреб населення природний газ за попередній місяць понад узгоджені обсяги. Це штучно створювало дисбаланси у оператора магістральних трубопроводів (АТ «Укртрансгаз» до 2020 року), оскільки постачальник газу цим споживачам був не визначений на основі підписаних актів приймання-передачі.

Потім Нафтогаз вважав, що Укртрансгаз має йому платити за цей газ, оскільки він був відібраний з системи, якою оперувала компанія. Укртрансгаз, в свою чергу, перевиставляв ці борги на облгази. А ті відмовляються приймати їх на себе, часто доводячи свою правоту в суді.

Створення проблемних боргів носить як законодавчий, так і операційний характер, в тому числі, і перш за все, зважаючи на проблеми реформування житлово-комунального господарства у постачанні теплової енергії та гарячого водопостачання.

Проблема 3. Відсутність погодження фінансового плану Нафтогазу на 2018 рік, про що вже зазначалося вище, стало перепоною для повноцінного впровадження інвестиційних проектів з метою реалізації програми видобутку газу 20/20.

Все та ж постанова КМУ №899 від 3 жовтня 2012 року забороняє державним підприємствам здійснювати витрати на основні засоби до моменту затвердження річного фінансового плану. При цьому, фінансовий план на 2017 рік був затверджений у липні 2017 року, на 2018 рік не був затверджений, а на 2019 рік був погоджений лише у грудні 2019 року.

Водночас, дані звітності Нафтогазу за 2017-2019 роки показують, що грошові видатки компанії на придбання основних засобів становили 14,4 млрд грн, 24,9 млрд грн та 27,6 млрд грн відповідно. Очевидно, що законодавче обмеження капітальних витрат не заважало Нафтогазу витрачати кошти на інвестиційні проекти у кожному із періодів.

Тим більше, твердження, що відсутність погодження фінансового плану «повністю заблокувало інвестиції в нові потужності» не відповідає дійсності.

Звичайно, хотілось би закликати Нафтогаз до послідовності у комунікації. Положення одного нормативного документу – постанови №899 – трактуються по-різному в залежності від потреб.

Компанія, незважаючи на заборону нарахування резерву сумнівних боргів постановою №899, відстоює правоту такого нарахування у своїй фінансовій звітності.

Проте, навпаки, посилається на заборону у даній постанові проведення капітальних інвестицій до затвердження фінансового плану, як на причину невиконання виробничих планів.

Источник: news.liga.net