Чи відкрила війна Росії проти Україні очі тим, хто  розумів Путіна ?

Чи відкрила війна Росії проти Україні очі тим, хто розумів Путіна ?

В англомовній Вікіпедії з’явилося німецьке слово «Putinversteher». Так у Німеччині називають тих, хто з розумінням ставиться до Путіна. Через війну в Україні цей неологізм став майже лайкою.

Неологізм Putinversteher («путінферштеєр») придумали німці, це слово швидко увійшло обіг у Німеччині. Цей термін складається з двох слів: Putin (тут переклад зайвий) і Versteher — «той, хто розуміє». Тобто так називають тих, хто «розуміє Путіна» і намагається пояснити або виправдати російського президента та його політику. Неологізм виявився настільки влучним, що тепер його почали активно використовувати і в інших мовах. Нещодавно це слово з’явилося в англомовній версії «Вікіпедії».

На тлі війни «путінферштеєр» перетворюється на лайку

Putinversteher — не перше слово, яке в англійській мові запозичили з німецької. Є ще, наприклад, Lügenpresse («люґенпрессе»), у перекладі — «брехлива преса». Це слово активно використовувала ще нацистська пропаганда, а нещодавно його можна було часто чути на демонстраціях ковід-дисидентів чи правих популістів. Мета — дискредитувати повідомлення незалежних ЗМІ, просто повторюючи, що вірити їм не можна, тому що «вони всі брешуть». В останні роки слово «люґенпрессе» використовують прихильники правопопулістської партії «Альтернатива для Німеччини» (АдН). У США воно популярне серед прихильників Дональда Трампа.

Lügenpresse — («люґенпрессе», брехлива преса) — ще одне запозичення з німецької мови в англійській

 

Повертаючись до «путінферштеєра», варто додати, що складова Versteher, тобто «той, хто розуміє», надає слову або висловлюванню в німецькій мові іронічного відтінку — на це звернув увагу британський тижневик The Economist. Так, наприклад, слово Frauenversteher («фрауенферштеєр») використовується на позначення чоловіка, який вихваляється своїми особливо хорошими стосунками з жінками. Керуючись цією логікою, «путінферштеєр» — це той, хто проявляє емпатію до російського президента.

Однак уже після анексії Криму Росією у 2014 році це слово отримало негативний відтінок, а після нападу Росії на Україну 24 лютого 2022 року стало майже лайливим.

Улюблені прийоми «путінферштеєрів»

Коли 24 лютого президент РФ увів війська в Україну, «путінферштеєри», серед яких у Німеччині були політики й постійні гості телевізійних ток-шоу, спершу продовжували повторювати свої класичні аргументи. Наприклад, що розширення НАТО на схід сприймалося Кремлем як пряма і серйозна загроза. А агресію Росії вони порівнювали із вторгненням США до Іраку 2003 року. Однак на тлі тривалої війни в Україні лави «путінферштеєрів» у Німеччині почали стрімко рідшати.

У дискусіях «путінферштеєри» охоче використовують такий прийом, як whataboutism, дослівний переклад — «якщодоїзм». Фактично це відповідь питанням на питання, аби перевести розмову в інше русло. Наприклад, на критику дій Росії «путінферштеєри» реагують запитанням «А як щодо…» — і наводять приклад з історії, найчастіше пов’язаний з воєнними кампаніями США. Так і відбувається заміна, перехід з обговорення однієї теми на іншу. Ще один прийом, який їх вирізняє і який часто застосовують — у відповідь на звинувачення на адресу Росії вони парирують, що, мовляв, Захід також робив погані речі, і навіть гірші.

Утім, «путінферштеєри» у Німеччині нині відкрито не підтримують війну, яка триває в Україні. Водночас — і це знайшло відбиток і у «Вікіпедії», у їхньому ставленні до російського президента та його дій все ж простежується лінія: «…ні, але ми розуміємо його позицію».

Багато європейських правих популістів перед вторгненням Росії в Україну охоче позували з Путіним. На фото — французький політик Марін Ле Пен у 2017 році в Кремлі

 

«Путінферштеєри» і АдН

Найбільше «путінферштеєрів» у Німеччині серед правих популістів. Але загалом їхнє коло було досить широким — політики, що дотримувалися такої позиції, траплялися до початку вторгнення російських військ в Україну практично у всіх німецьких політичних партіях. Сьогодні ж багато хто з тих, хто раніше намагався виправдати анексію Криму, намагаються дистанціюватися від Путіна або, як мінімум, не зізнаються відкрито в його підтримці.

Як і інші правопопулістські партії Європи, німецька АдН підтримувала тісні контакти з Росією. Після початку повномасштабної війни в Україні голова АдН Тіно Хрупалла заявив, що не варто звинувачувати лише Москву. Однак після цього партія спробувала виробити єдину, більш критичну до Кремля позицію. Хрупалла ж заявив, що він не «путінферштеєр». При цьому він, як і раніше, вважає, що Росія мала обґрунтовані інтереси у сфері безпеки, які ігнорувалися, і що «у війни в Україні багато батьків».

Подібним чином політику Путіна завжди виправдовувала часта гостя ток-шоу й депутат Бундестагу Сара Ваґенкнехт, у минулому — співголова фракції Лівої партії в німецькому Бундестазі.

«Можливо, варто нарешті сприйняти Росію серйозно і з повагою поставитися до її безпекових інтересів», — закликала вона в одній із телепередач до початку повномасштабної війни Росії в Україні. Але й через кілька місяців, у травні, Ваґенкнехт продовжує принаймні частково «розуміти Путіна», заявивши в одному з ток-шоу, що не можна заганяти атомну державу в кут, з якого вона не зможе вийти, зберігши обличчя.

Сара Ваґенкнехт, Ліва партія

 

«Путінферштеєри» у партії Меркель

Ще до початку вторгнення і до того, як «путінферштеєри» з’явилися в англомовній Вікіпедії, це слово іноді використовували в публікаціях англійською мовою. Так, у січні 2021 року Riddle — політико-аналітичний інтернет-проект, який фокусується на Росії, — опублікував статтю історика та політолога Дмитра Стратієвського «Армін Лашет: Меркеліанець, який розуміє Путіна?» Лашет тоді ще був головою правлячої на той час у ФРН партії Християнсько-демократичний союз, яку раніше 18 років очолювала Анґела Меркель. У статті політолог запитував — а чи не є Лашет чимось на кшталт «путінферштеєра» у команді Меркель», оскільки він підтримував закупівлю російського газу Німеччиною — так само як і тодішня канцлер.

А ще раніше, у 2014 році, цей термін використав професор економіки університету Х’юстона Пол Грегорі у своїй статті «Емпатія до сатани: як німецькі «путінферштеєри» захищають Росію». В основу матеріалу ліг той факт, що деякі німецькі політики зайняли сторону Росії, попри масштабні порушення прав людини та анексію Криму. І одним із «найжахливіших» представників «путінферштеєрів» професор назвав колишнього канцлера ФРН Ґергарда Шредера.

Найвідоміший «путінферштеєр» Німеччини

Саме Шредер, який обіймав посаду канцлера Німеччини з 1998-го по 2005 рік, разом з Путіним став «хрещеним батьком» газопроводу Північний потік, а пізніше очолив раду директорів державного російського концерну Роснефть. Крім того, він є головою комітету акціонерів компанії Nord Stream AG, обіймав аналогічну посаду в Nord Stream 2 AG, а також його було висунуто до складу ради директорів концерну Газпром. І не в останню чергу — Шредер вважається найближчим другом російського президента.

Сам екс-канцлер вважає, що безпекові інтереси Росії не виправдовують використання воєнних засобів. У перший день вторгнення російських військ в Україну Шредер публічно закликав Москву якнайшвидше покласти край війні та пов’язаним із нею стражданням людей в Україні. Проте чіткої позиції щодо дій Путіна він не озвучив.

У березні колишній канцлер літав до Москви на зустріч із російським президентом. Але в інтерв’ю газеті The New York Times — першому та єдиному, яке він дав після початку повномасштабної війни в Україні, — Шредер не став розкривати подробиці розмови з Путіним.

При цьому він сказав, що у довгостроковій перспективі не можна підтримувати політичну й економічну ізоляцію Росії, тому що Німеччина та німецька промисловість потребують не лише нафти та газу, а й рідкоземельних металів з Росії. Він упевнений, що мир та процвітання Європи та Німеччини залежать від діалогу з Росією.

Від Путіна екс-канцлер так і не дистанціювався.

Які санкції загрожують Шредеру?

Позиція Шредера викликала хвилю обурення серед німецьких політиків. Екс-канцлера пропонують виключити із лав Соціал-демократичної партії Німеччини. Заклики на його адресу з боку партійного керівництва відмовитися від усіх посад у російських держкомпаніях та добровільно залишити лави соціал-демократів досі залишаються без відповіді.

Не виключено, що у ФРН Шредера позбавлять державного фінансування через його ділові зв’язки з Росією. Так, йому можуть відмовити в утриманні його берлінського офісу на гроші платників податків. У 2021 році на ці цілі було витрачено 407 тисяч євро. Екс-канцлерам та колишнім президентам у Німеччині надають персональний офіс (Шредеру забезпечують сімох співробітників, четверо з яких вже звільнилися на знак протесту) та службовий автомобіль з водієм — довічно й коштом держбюджету. Однак той, хто в минулому обіймав найвищі посади, але зараз очевидно займає сторону злочинних політичних лідерів, не може розраховувати на підтримку німецької держави, вважає міністр фінансів ФРН Крістіан Лінднер.

На тлі щоденних повідомлень про звірства в Україні, таких як вбивства мирних жителів та масові поховання в Бучі та інших населених пунктах, голоси «путінферштеєрів» стають у Німеччині все тихішими, а їхні типові аргументи — усе менш правдоподібними.

Джерело: Українська служба DW


Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

Читайте Korrespondent.net в Google News

Війна Росії з Україною

СюжетПісля окупації: які проблеми у звільнених від армії РФ районах України

Прем’єр Італії заявив, що ФРН заплатила РФ за газ у рублях

СюжетВторгнення Росії в Україну. Онлайн

HRW: РФ та Україна застосовують касетні боєприпаси

СюжетВійна РФ проти України: бойові дії переходять у нову фазу

Источник: korrespondent.net