Радянські воєнні пам ятники у Німеччині більше небажані?

Радянські воєнні пам ятники у Німеччині більше небажані?

Німеччина зобов’язана шанувати і доглядати за радянськими меморіалами і пам’ятниками, розташованими переважно на сході країни. Однак через війну Росії проти України їх доля опинилась під питанням.

Коли закінчилась Друга світова війна, червоною армією у Берліні було закладено багато пам’ятників. Вони мали нагадувати про полеглих у війні радянських воїнів, особливо про тих, які загинули у боях за Берлін. І, власне, це не тільки пам’ятники у пам’ять про перемогу, це — меморіали з солдатськими цвинтарями.

Меморіал у берлінському районі Тіргартен був відкритий 11 листопада 1945 року під час параду військ союзників-переможців. На вході до меморіалу стоять два танки T-34 та дві гармати, які були задіяні у боях за Берлін.

Наприкінці березня 2022 року танки загорнули в українські прапори. А згодом берлінська депутат від Християнсько-демократичного союзу Штефані Бунґ вимагала прибрати ці танки та гармати: «Сьогодні танк у Тіргартені більше не нагадує про звільнення Німеччини від націонал-соціалізму. Він стоїть там як символ агресивної війни, ведення якої нехтує територіальними кордонами та людськими життями».

На вході до меморіалу у берлінському районі Тіргартен

 

Берлінський Сенат відкинув цю вимогу. «Цей меморіал є згадкою про полеглих під час Другої світової війни, у якій проти націонал-соціалізму на боці радянської армії загинули представники різних національностей Радянського Союзу, серед них росіяни та українці», — повідомила берлінська сенатор з питань довкілля та заступник берлінського бургомістра Беттіна Яраш.

За законом Берлін зобов’язаний доглядати за радянськими меморіалами: у рамках укладеного у 1990 році договору між ФРН, НДР та чотирма союзниками-переможцями у Другій світовій війні було домовлено і про збереження та догляд за пам’ятниками і меморіалами.

Паплюження меморіалу у Трептов-парку

Радянський меморіал у Трептов-парку є найбільшим серед пам’яток цього роду в Німеччині та найвагомішим у Берліні. Тут, у п’яти польових могилах, поховані сім тисяч солдатів з усіх тодішніх радянських республік.

На початку квітня невідомі розмалювали меморіал антиросійськими гаслами — червоною фарбою на цоколі пам’ятника написали, зокрема, «Українська кров на російських руках» та «Смерть усім росіянам», а за кілька днів там з’явився символ Z і написи «убивці» та «орки». Нині цей пам’ятник посилено охороняється поліцією, правоохоронці розшукують тих, хто його розмалював.

Меморіал у Трептов-парку піддали атаці

 

Юстус Г. Ульбріхт, німецький історик та керівник Асоціації «Denk Mal Fort!» («Думай далі!») переконаний, що як знесення пам’ятникiв, так і вандалізм щодо них ні до чого не призведуть: «Те, що ми бачимо у Трепотові, є героїчним пам’ятником. У Німеччині прихильність до таких творінь дуже впала. Тому пам’ятники такого роду тут і так у центрі дискусій». Історик однак вважає, що кожен пам’ятник є частиною міської історії. «Мій голос був би за те, щоб його залишити, але обговорювати та коментувати», — пояснив він.

Червоноармієць з Дрездена: куди його?

Радянський меморіал у Дрездені був зведений відразу після завершення Другої світової війни та урочисто відкритий у листопаді 1945 року. У 1994-му червоноармійця перенесли і тепер він стоїть поблизу Воєнно-історичного музею Бундесверу.  

Наприкінці березня 2022 року дрезденський політик з Вільної демократичної партії написав у своєму Twitter: «Ні, залишати у Дрездені радянський пам’ятник не можна. Не через 1945-й, а через 1953, 1958 та 2022 роки».

Пам’ятник червоноармійцю у Дрездені

 

Пояснення просте: 1-а гвардійська танкова армія Радянського Союзу, яка дислокувалась у Дрездені до 1993 року, брала участь у протидії народному повстанню у НДР у 1953 році та в придушенні Празької весни у 1968-му. Сьогодні ж російська 1-а гвардійська танкова армія орудує в Україні. На думку Шарфа, це надає червоноарміцю більш ніж гіркий присмак.

Крістіане Янеке, наукова керівниця воєнно-історичного музею у Дрездені, не вважає гарною ідею знесення пам’ятника, навіть якщо його потім і установлять в музеї: «Таким чином з публічного простору видалять частину історії міста та частину пам’яті про цю війну, і я вважаю це неправильним. Історію не можна переписати. Ці пам’ятники нагадують про те, що відбувалось. Якщо їх вкласти у контекст, наприклад, докладно підписати, це було б найкращим рішенням».

Що станеться з Німецько-російським музеєм?

Перед будівлею Німецько-російського музею у Берліні-Карлсгорсті до 24 лютого 2022 року розвіювались український, російський, білоруський та німецький прапори. Зараз там — лише прапор України.

«Багато людей вважають, що вивішенням нині лише українського прапора ми докладаємо зусиль до забуття ролі червоної армії та Радянського Союзу у Другій світовій війні. Однак це не відповідає дійсності. Ми проявляємо солідарність з Україною. До того прапори свідчили тільки про те, які національності співпрацюють у музей», — наголосив директор музею Йорґ Морре у розмові з DW.

У будівлі, яка нині використовується музеєм, був підписаний акт капітуляції Німеччини у Другій світовій війні. Сам музей був заснований у 1994 році спільно ФРН та Російською Федерацією у формі товариства, до якого у 1997-1998 роках приєдналися національні музеї Другої світової війни України та Білорусі.

Через напад Росії на Україну керівництво музею вирішило використовувати як назву «Музей Берлін-Карлсгорст», що нагадуватиме про усіх радянських жертв націонал-соціалізму, незалежно від їхньої національності. «Російська Федерація намагається націоналізувати, монополізувати радянську перемогу й у багатьох випадках інструменталізує кожну кооперативну ініціативу». Нині нам допомогає тільки дистанція і чіткі сигнали», — пояснив директор музею Йорґ Морре.

Джерело: Українська служба DW


Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

Читайте Korrespondent.net в Google News

Війна Росії з Україною

СюжетВторгнення Росії в Україну. Онлайн

Рада ООН з прав людини обговорить злочини РФ в Україні

СюжетСвідки Другої світової про напад РФ на Україну: Це війна проти мирного населення

Шольц впевнений, що Путін не виграє війну проти України

«Путіна — до суду»: антивоєнні акції в містах ФРН 8 травня

Источник: korrespondent.net